До Києва з'їхались власники ретро-автомобілів. На фестивалі представлені радянські машини та іномарки. Ретрокари хоч давно і зняли з конвеєра, але автомобілі справно їздять. Такі машини коштують десятки і сотні тисяч доларів.
До Києва з'їхались власники ретро-автомобілів. На фестивалі представлені радянські машини та іномарки. Ретрокари хоч давно і зняли з конвеєра, але всі автомобілі справно їздять. Такі машини коштують десятки, а деякі - сотні тисяч доларів. А реставратори зазвичай мають не один, а кілька автомобілів. Тож дозволити собі раритет можуть лише заможні люди. Які саме автівки побували у столиці - знає наш кореспондент Веніамін Трубачов.
Веніамін Трубачов, журналіст:
- Такої кількості ретро-автомобілів на набережній Дніпра ще не бачили. Саме сюди на виставку, власники привезли десятки машин. Ось ця автівка найстаріша - 1927 року, але й досі на ходу.
Під капотом тогочасний двигун, а в салоні - автентична обшивка та оригінальна панель. Серійна модель Б'юїка. Купе сімейного типу - одна з найпопулярніших моделей того часу в США. У цієї машини кожна деталь історична. Навіть колеса з дерев'яними вставками. Від початку минулого століття довелось лише перефарбовувати.
Павло Акопник, учасник фестивалю ретро-автомобілів:
- Таких сохраненных автомобилей очень мало уже осталось в мире, вот вы видите один из них здесь, автомобиль на полном ходу и все полностью оригинально сохранено.
Поряд із іномарками стоять машини радянського виробництва. Ось ця "Чайка" 1967-го року. СтовідсОтковий оригінал. На такій машині щодня не їздять, та власник автомобіля разів десять на рік виганяє з гаража свій раритет. Хай авто і півстоліття, але до 140 кілометрів на годину розігнатись можна.
Віктор Крутиченко, учасник фестивалю ретро-автомобілів:
- На Чайке ГАЗ-13 впервые в советском союзе на этом автомобиле и на автомобиле Зил-111 была применена автоматическая коробка передач, это в 59 году. Тут кнопочное переключение, не рычажком, а кнопочками с боку такой кружок. Здесь уже были стеклоподьемники, гидроусилитель руля.
А цей автомобіль лише зовні схожий на історичний прототип. Кузов - точна копія спортивної "Кобри". Але всередині сучасна техніка. Така машина вже не просто засіб пересування - це престиж.
Сергій Чернявський, учасник фестивалю ретро-автомобілів:
- Эту машину я собирал для себя, это кобра-427, это стеклопластиковый кузов, стекло-ткань, полиэфирная смола. А форма повторяет знаменитую кобру-427.
Сергій Чернявський, учасник фестивалю ретро-автомобілів:
- Внутри обычные узлы, агрегаты из серийного Форда Скорпио, двухлитровый двигатель, коробка передач, задний мост, все с Форда Скорпио, подвести, она ремтонтно пригодная, запчасти есть.
Власникам старих машин найважче знайти необхідні деталі. Якщо новенький автомобіль легко відремонтувати на СТО, то лагодити ретрокар можна роками.
Володимир Винник, організатор фестивалю ретро-автомобілів
- Ми вирішили зібрати автомобілі найрізноманітніші, і 20 і 50 років, а автомобілі з усього світу, більше іноземних, бо вітчизняні, ні що, ну Волги, ну Чайки, ну Побєди, - це дійсно цікаво, але коли багацько однакових автомобілів, то вже засилля, то вже неправильно
Ретро-автомобілями вважаються машини, зняті з виробництва понад 25 років тому. На виставці більшість "залізних коней" саме такі. Вони хоч і блищать на сонці, як новенькі, але їздити на них можна лише кілька разів на рік. Все ж таки вік дається взнаки.
Веніамін Трубачов, Олексій Шматов, К1.