60 тисяч фунтів - ціна писемного слова. Канадійка Еліс Мунро отримала Міжнародну Букерівську премію, одну з найпрестижніших літературних нагород, і на додачу до світового визнання виборола ще й чималий грошовий приз. Міжнародного "Букера" вручають раз на два роки - за внесок до літератури. Кореспонденти "Одного дня" побачили процес народження книжки і з'ясували, як швидко українські читачі зможуть оцінити талант канадської письменниці, і коли за "Букера" зможуть поборотися наші співвітчизники. Прогноз виявився невтішним.

Сторінки бестселерів спершу друкують не на папері, а на металевих пластинах. Верстат саме з них розмножує аркуші.

Із цієї пластини-макету роздрукують аркуш на шістнадцять сторінок, його складуть у зошит, зошити зшиють і одягнуть у палітурку. Книжка буде готова приблизно за два тижні.

Аби український автор потрапив до номінантів на Міжнародну Букерівську премію, з друкарського верстата мають виходити сторінки англійською мовою. Це обов'язкова умова - твори мають бути якщо не англомовними, то принаймні перекладеними англійською. Член журі цьогорічного конкурсу Андрій Курков каже, що вже ця вимога - нездоланний бар'єр для українських письменників.

Андрій Курков, письменник:

- Практично жодного шансу не було, окрім мене, а я не міг, бо був членом журі. Тому що треба мати книжки англійською мовою. Треба мати кілька книжок, які постійно є в продажу.

Тисяча однакових аркушів перетворюється на тисячу однакових зошитів. Це середній наклад для української художньої книжки. А якщо твір перекладний, тираж буде ще менший. Видавці просто не хочуть ризикувати, каже керівник літературного агентства Ксенія Сладкевич.

Ксенія Сладкевич, керівник літературного агентства:

- Як правило, більшість видавництв орієнтуються на те, чи є підтримка на цих авторів у якихось фундацій чи посольств, чи немає. Тому що видати перекладну книжку на сьогоднішній день в Україні - це по собівартості доволі високо, і продається вона не завше добре.

Друкувати закордонного письменника - це додатковий клопіт з авторськими правами й перекладом. Та і на контакт з українськими видавцями за кордоном йдуть не завжди охоче.

Ксенія Сладкевич, керівник літературного агентства:

- Деякі правовласники просто не знають, що це таке і як оцінювати видавця з такої країни як Україна, чи варто з ним мати справу. Бо Україна відома як піратська країна.

Аби книжка була повноцінною, потрібен контроль. Не пропустити жодного зошита з майбутнього бестселеру допомагають помітки на корінцях.

Коли зошити складені в книжку, до неї залишається додати тільки обкладинку. Чи з'явиться на ній ім'я канадки Еліс Мунро, цьогорічного лауреата Міжнародної Букерівської премії - залишаються сумніви.

- А який шанс, що з'явиться на ринку переможець цьогорічної премії?

Андрій Курков, письменник:

- У нас?

- Так.

- Та ви знаєте, якщо Канадське посольство не дасть грошей, то не з'явиться.

Микита Ісайко, Володимир Самченко, К1.