"Чайці" - одинадцять. Не ювілейну дату рок-фестиваль відзначив помпезно. За дві доби на двох сценах відіграли більше тридцяти музичних колективів. Навіть чимало гостей з-за кордону. З іншого боку, відчути себе як вдома допоміг фірмовий "чайківський" трюк - ганебний звук. Почути музику намагалася наш репортер Тетяна Козирєва.

Одинадцята "Чайка" розжилася навіть розважальним комплексом з атракціонами, втім він не надто популярний. Оскільки більшість меломанів все ж гуртуються неподалік музичних майданчиків. Ось ви можете бачити сцену для молодих виконавців.

Усі ж вершки фестивалю - поціновувачі року - збирали на головній сцені. Саме тут дещо зі свого нового альбому презентував рідкісний гість в Україні - "Мумітроль". Його вже тричі запрошували на "Чайку" - очевидно, цього разу приводу для відмови не знайшлося.

Ілля Лагутєнко, соліст гурту "Мумітроль":

- У нас расписано все лето, чуть ли не каждый день! И кроме приезда в Киев, сегодня Киев больше не числится. Расписан у нас сентябрь, ноябрь и декабрь, и там Киева тоже, честно говоря, не числится!

Пристойним гонораром і Божою волею змусила "Чайка" вийти на сцену і "Братів Гадюкіних".

Павло Крохмальов, клавішник гурту "Брати Гадюкіни":

- Мы не разъединялись - просто были объективные условия в Украине, когда мы не имели права продавать себя за 3 копейки. Мы просто договорились, что за эти деньги играть не будем - это по крайней мере честно!

Заманювали легенду українського року на фестиваль майже рік. До першого за останні три роки концерту Гадюкіни недовго наганяли форму - мали лише чотири репетиції і саунд-чек.

Ігор Мельничук, гітарист гурту "Брати Гадюкіни":

- Проблема то все згадати, бо досить великий об'єм - я не слухаю так навмисно наші пісні.

Соліст гурту після двох з лишком годин замість запланованих півтори, оточений колом тілоохоронців - небагатослівний.

Не стримував емоцій і барабанщик.

Михайло Лунін, барабанщик гурту "Брати Гадюкіни":

- Нельзя так делать - озвучивать поле на 50 киловатт, это 2009 год - пусть люди немного денег дадут, если они такой фестиваль делают.

Через організаторську недбалість німецький гурт Cinema Bizarre залишився без клавішника. Із півгодинною затримкою серцеїди дівчаток-підлітків все ж вийшли на сцену - квартетом.

Андреас Худек, вокаліст гурту Cinema Bizarre:

- Все тут йде не так. Нам не дали клавіші. Люди, які мали з нами працювати, зникли. На сцені все було неправильно. Але ми робили все, що могли, щоб розважити публіку…

"Дельфін" після одинадцятої "Чайки" на опен-ейри - більше ні ногою. Через близьке розташування двох сцен ліричних рокерів заледве було чутно.

Андрій Лисіков, соліст гурту "Дельфін":

- Мы не группа, которая играет на фестивалях! И это наша большая ошибка, что мы сюда приехали! Это наш проигрыш. То, что мы сегодня показали - это очень мало из того, что вы могли бы увидеть, прийдя в клуб. Мы клубная группа, вокальная - мы делаем музыку, которую нужно слушать дома одному.

"Дельфіни" за лаштунками фестивалю тусувалися усі два дні - фільмували в основному себе та голодну до якісної музики публіку, а ще - її розчарування. Така вона - ще зовсім юна одинадцята "Чайка" - малоорганізована, утім доволі перспективна, якщо не зійде на манівці.

Тетяна Козирєва, Дмитро Монархов, Вадим Свиридонов, К1.

Такою була офіційна "Чайка". Утім, несподівано фестиваль отримав продовження в інтернеті. У своєму щоденнику один з "Братів Гадюкіних" поділився враженнями від фестивалю.

Отак, він дуже барвисто розповів про успіх групи, гарненьку "кралю з мікрофоном", яка йому сподобалась. На жаль, пане Сергію, ваші слова не підуть в ефір. Але нас тішить, що вас вразила краса нашої репортерки.