Деякі видання використовують ексклюзивні джерела для сенсаційних новин. У засобах масової інформації постійно з'являються резонансні статті, скандальні телевізійні ролики і таємні документи.

Цим здебільшого займається "жовта" преса, але часто підключаються і серйозні видання. Чи враховують у редакціях наслідки та можливий вплив таких публікацій на суспільство? Як роблять сенсації - розкаже Веніамін Трубачов.

Текстові файли та сенсаційні фотографії зазвичай передають на таких флешках у електронному варіанті, або їх просто роздруковують. Але часто трапляються й детективні випадки. Якщо джерело інформації хоче залишитись анонімним, тоді у визначеному місці ховають, наприклад, касету з резонансним відео.

Газета, в якій працює Сергій Рахманін, опублікувала найрезонанснішу інформацію за останній час. Новий проект Конституції України, який буцімто спільно розробили представники Блоку Юлії Тимошенко та Партії регіонів. 47 сторінок, викладені на інтернет-сайті, миттєво стали інформаційною бомбою. Хто передав цей документ редакції - таємниця.  

Сергій Рахманін, журналіст:

- У нас з'явилася можливість, коли ми пересвідчились, що цей документ автентичний, з'явилась можливість суспільство з цим документом ознайомити, і ми це зробили. Людина, яка дала можливість отримати цей документ, вона може постраждати, я б не хотів її підставляти у будь-який спосіб.

Немає інформації, якої не можна розсекретити. Журналіст Богдан Кутєпов знає, як дістати навіть секретні дані спецслужб. Щоб матеріал став сенсаційним, за додаткові відомості дають гроші.

Богдан Кутєпов, журналіст:

- На фінансовій основі я співпрацював з прес-секретарем одного з управлінь Міністерства внутрішніх справ. Просто людина давала прес-реліз на всі канали, а мені давала ще паралельно листочок, на якому були написані реальні імені злочинців, їхні домашні адреси, прописки, телефони, а за це вона отримувала триста доларів у місяць.

Клерки, дрібні чиновники, прибиральниці та охоронці - основні джерела сенсаційної інформації. Саме завдяки їм на перших сторінках газет і журналів з'являються резонансні матеріали. Але є й заплановані викиди чорного піару.

Володимир Петров, медіа експерт:

- Все материалы лежат на поверхности и контролируются, естественно, политиками и бизнесменами. Мы даже себе представить не можем, какие папки, какие огромные ящики с видеокассетами, какие там секретные катушки со скрытыми съемками лежат в огромных кабинетах в тумбочках, в секретных местах, и появляются когда это нужно.

У комерційних організаціях та органах державної влади завжди є люди, яким вигідно зливати таємниці. Це особиста образа або фінансовий інтерес - для редакції не так важливо. Головне - потім вправно обробити отриману інформацію та опублікувати її.

Веніамін Трубачов, Микита Ісайко, Володимир Дєдов, К1.