Рівно сорок років тому між Гондурасом та Сальвадором розгорілася війна. А приводом, як не дивно, став футбольний поєдинок збірних двох країн. У результаті збройного конфлікту загинуло понад три тисячі людей. Футбол не рідко стає знаряддям політичного тиску, а політика - часто заважає спорту номер один. Про це - в "Одній історії" Андрія Чернишкова.

1969 рік. Між Гондурасом та Сальвадором спалахнула "футбольна війна". На межі 60-их та 70-их років між Гондурасом та Сальвадором особливо загострилася боротьба за прилеглі території. Якраз в цей час сліпий жереб звів збірні обох країн у відбірному матчі за вихід до Чемпіонату світу. Національним командам довелося зіграти аж три матчі, які супроводжувалися невпинними заворушеннями та взаємними побиттями уболівальників команд-суперників. В результаті перемога в протистоянні була на боці Сальвадора. Вже за день після вирішального поєдинку Гондурас розірвав дипломатичні відносини з сусідом. А незабаром між країнами розпочалася шестиденна війна. яку так і нарекли - "футбольна". На мундіалі у Мексиці сальвадорці безславно програли усі матчі 1973 року. Збірна СРСР відмовилася грати в Чилі

У відбірному матчі за вихід на чемпіонат світу 74 року збірна СРСР грала з Чилі. Матч мав відбутися фактично одразу після захоплення влади Августо Піночетом. У першій грі у Москві радянські футболісти перемогли, а от грати на території ворога Союзу - категорично відмовилися. Тим паче, що на стадіоні, де планували матч, ще зовсім недавно розстрілювали ворогів режиму Піночета. Господарів це не засмутило і поєдинок вони таки провели, забиваючи голи неіснуючому супернику. Саме чилійці поїхали на чемпіонат до ФРН і - програвши усі матчі групи - повернулися додому.

1970 рік. Ізраїль виключили з Азійської футбольної асоціації

Збірну Ізраїлю лише в 1956-му році прийняли в Азійську футбольну асоціацію і тільки тоді вона почала брати участь у відбірних іграх на континентальні та світові першості. Втім, тривало це недовго. Через значний політичний тиск з боку урядів арабських і мусульманських країн - асоціація була змушена відсторонити команду від матчів під своєю егідою. Наступні двадцять років ізраїльтяни грали в зоні Океанії зі збірними штибу Фіджи, Тонга, Таїті, Вануату та іншими. І лише на початку дев'яностих УЄФА зглянулася на футбольними бездомними і дозволила грати в європейській зоні.

-Та все ж футбол частіше об'єднує, ніж сварить. В історії багато прикладів, коли футбол змушував забути про конфлікти. Наприклад, під час Першої світової війни - німецькі і британські солдати оголосили одноденне перемир'я, аби зіграти футбольний матч. Німці тоді перемогли з рахунком 3:2...

- А під час війни в Нігерії ворожі сторони припинили бойові дії, аби просто подивитися матч за участю Пеле. Після цього почалися і офіційні переговори про перемир'я...

- Недарма з'явилася приказка - О спорт, ти мир! :)