Вже кілька років поспіль сотні тонн небезпечних хімікатів безупинно стікають підземними річками у головну артерію України. К1 завершує серіал "Реве та стогне". Сьогодні йтиметься про екологічне лихо на Херсонщині.

Там побутові та будівельні сміттєзвалища розташовані просто на 100-метровій захисній смузі. Поруч - зруйновані склади з отрутохімікатами. Через таку облогу воду не споживає ціле село. Про байдужість влади і поневіряння людей - далі Тетяна Штан.

Від подвір'я Світлани до річки - кількасот метрів, та долати їх доводиться сміттєзвалищем. На вулицю-рівчак зносять непотріб чи не з усього району. Не гребують сюди викидати і її сусіди.

Світлана Паришева, мешканка будинку по вул.Овражна, Херсон:

- Это мусор, который люди из своего же дома выбрасывают, который падает в овраг и несется потоком воды в Днепр.

У цій притоці Дніпра рибалять між пластикових пляшок та гуляють з дітьми поряд із побутовими відходами. Звичка кидати сміття у водойму для мешканців навколишніх будинків ніби традиція - екологічний острах з'являється тільки у дощ.

Світлана Паришева, мешканка будинку по вул.Овражна, Херсон:

- После дождя, когда идет очень сильный поток воды и несет в себе мусор, и туда вливаются канализационные воды, периодически страшно, что будет после дождя, остается мусор, остается запах.

А це - будівельне сміттєзвалище просто на березі Дніпра, вивозити непотріб прямо машинами тут не соромляться навіть удень, довершити справу до кінця цьому автомобілю завадила наша камера.

100-метрову захисну смугу тут засипають брудом вже не перший рік. Тим часом із бажаючих взяти в оренду цю ділянку в міській адміністрації вже вишикувалася черга.

Володимир Шелуденко, член комісії облдержадміністрації з безгосподарських відходів:

- Елементарно завозиться сміття, іде бульдозер, зрівнюється, піднімається шар ґрунту, і наступний майданчик для будівництва майже готовий.

Володимир вже кілька разів відбивав територію у забудовників, а ось зупинити вивезення сміття йому не під силу.

Це один з найбільших складів отрутохімікатів на Херсонщині. У цих бочках зберігали отруту невідомого походження, більше 100 тонн. У 2007 році приміщення віддали в оренду, за 2 роки конструкцію розібрали, а отруту залишили лежати просто неба.

Богдан Мецкер ні на мить не сумнівається - всі ці невідомі хімікати стікають прямісінько в Дніпро, адже в його селищі вже не можна пити воду.

Богдан Мецкер, сільський голова с. Сонячне:

- Підземні води у нас глибоко не залягають, і пити її неможливо, бо це степний район, і воно заражається, це підґрунтова вода, яка сходить з ґрунту.

Поряд з невідомими отруйними речовинами закопаний сумнозвісний дуст - у цьому пагорбі кількасот тонн, йому до підземних вод також недалеко. А ось в цих ємкостях - майже атомна бомба для довкілля, вони вже восьмий рік тріщать по швах.

Володимир Шелуденко, член комісії облдержадміністрації з безгосподарських відходів:

- Тут і гербіциди, тут і пестициди, тут і сильнодіючі отруйні речовини. Все це виливається і тече на землю, і звісно, попадає у підводні ріки і потрапляє в Дніпро, по якому є державна програма захисту.

Про біду свого селища Богдан Мецкер розказав уже всім чиновникам, обласним та державним. Листи відповіді надходять однакові - до вирішення питання встановлення власника невідомих, непридатних та заборонених для використання пестицидів проблема їх зберігання та утилізації буде продовжувати існувати. Тим часом на кладовищі Сонячного вже бракне місця - довше 45-ти років там не живуть.

З Херсонщини Тетяна Штан, Василь Мєновщиков, К1.

Ще в понеділок ми надіслали листа до Міністерства екології. Попросили прокоментувати усі ці порушення. Але чиновники відмовчуються. Протягом тижня ми розповіли про радіацію на дні Київського водосховища, забудовані кручі у столиці та на Черкащині, промислові викиди на Дніпропетровщині та сміттєзвалища на Херсонщині. Усі ці проблеми невирішені. Ми живемо поруч із ними і готові вислухати Міністерство екології у будь-який час.