Скільки грошей треба, аби запобігти природній катастрофі? І чи можливо це взагалі?

Ми продовжуємо серіал "Рік за водою". І сьогодні про те, як зупинити паводок. Тетяна Штан побувала там, де не з чуток знають про цю біду.

Під час минулорічної повені маленька річка Кам'янка перетворилася у велике річище. Вода сягала он тих верб. Через це береги осунулись, а дерева впали, створюючи таким чином своєрідну природню дамбу. Коли стихія прорвала заслону, кількаметрова вода затопила хати, дороги та знищила мости - зараз русло річки не очищене, а береги не закріплені, тож найменший паводок може повторити катастрофу знову.

Сільський голова тільки фіксує особливо небезпечні зони - відвести загрозу від селян коштуватиме мільйони, на ці гроші тут навіть не розраховують.

Микола Загарюк, в. о. голови виконавчого комітету Кам'янської сільради:

- По зсувних процесах ми зараз робимо лише реєстр, аби знати, що нас чекає в майбутньому, якщо будуть далі активізуватися.

Тут повені могло б і не бути - програма захисту берегів річки Тиса написана ще у 2006 році. Але будувати дамбу почали тільки минулого року, коли вода у хатах сягнула півтора метра.

Василь Каганець, перший заступник голови Тячівської районної адміністрації:

- Це перший комплекс, і то він не до кінця завершений, тому що немає трав'яного покрову зверху. Але з другої сторони розпочато, ось ззаду є, там вже зроблено земляне полотно, відсипано 900 метрів. Просто з відсутності коштів у цьому році будівництво не продовжується.

Фінансувати захист припинили півроку тому - до району надійшло тільки 17% від написаного в урядовій програмі.

Відвести біду від села Грушове - означає змінити русло річки, кошти вже надійшли на районне водне господарство, але на дорозі став залізничний міст.

Іван Зубач, голова Грушівської сільради:

- Є вже виготовлений проект, проблема в тому, що цей проект поєднує роботу водного господарства і реконструкцію цього мосту. Проблема в тому, що немає коштів на реконструкцію мосту.

Сільський голова регулярно пише листи до Міністерства транспорту, відповіді позитивні - проект вже розроблений і затверджений, але роботи так і не починають.

Все це захищала дамба, збудована ще за радянських часів. Вже кілька років вона стоїть зруйнована. Відновлювати споруду нікому, адже у неї взагалі немає господаря.

Іван Панікаш, сільський голова с. Криве:

- Я неодноразово звертався в облотхоз про відновлення дамби, але нічого не отримував, облотхоз відмовляється брати дамбу на баланс.

Ця кучугура каміння посередині річки Чорний Черемош, що у Івано-Франківщині, - будівельний матеріал для зруйнованої паводком дамби. Роботи зупинили кілька місяців тому, коли відновлять - ніхто не знає.

Василь Зеленчук, сільський голова с. Криворівня:

- Десь метрів 500-600 зруйнована, і тут дуже, і ще одного такого натиску води могла б і не витримати. Роботи розпочалися, є завезено каменю, мала б це робити, це для села найболючіше питання - укріплення берегів, бо це є захист, і для житлових будинків ця дамба захищає і школу, і магазин - це центр села.

Кожна із захисних споруд - це мільйони гривень, але вони рятують від мільярдних збитків. Доки урядовці шукають кошти, селяни з острахом слухають прогнози Гідрометцентру.

Тетяна Штан, Сергій Дубінін, Максим Соколик, Закарпаття – Буковина - Івано-Франківщина, К1.

- Як завжди, економлять мільйони, а потім витрачають мільярди. Між іншим, за кордоном вже давно навчились боротися зі стихією. Нідерланди, наприклад, просто побудовані на дамбах.

- А ізраїльські вчені кажуть, що попередити про паводок може мобільний. Виявляється, башти базових станцій поглинають вологу у повітрі, тож якщо відстежувати рівень сигналу, можна дізнаватися про зміни в атмосфері. Цікаво, що для цього не треба жодного додаткового обладнання!

- Ну, а поки в наших чиновників дійдуть до цього руки, Закарпаттю лишається один спосіб - на жаль, поки що найдієвіший - молитися, щоб не було нового паводка...

- А завтра ми розкриємо секрет, до кого насправді доходять гроші, які виділяють постраждалим районам. Це серіал "Рік за водою", усі серії - на нашому сайті.