Будувати житло тепер будуть навіть на дослідних землях Національної академії наук. Кілька тижнів тому Верховний суд ухвалив рішення - віддати майже половину цієї території у розпорядження місцевої селищної ради.
Незмінно надійною валютою в Україні залишається земля. Її розбирають сотками та гектарами - вільного клаптика ґрунту довкола Києва вже майже не залишилося. Будувати житло тепер будуть навіть на дослідних землях Національної академії наук. Кілька тижнів тому Верховний суд ухвалив рішення - віддати майже половину цієї території у розпорядження місцевої селищної ради. У ситуації розбиралася Тетяна Штан.
Так поле з пшеницею кілька місяців тому оглядали чи не всі агрокерманичі держави. Ці колоски - світові та українські рекордсмени. Менше 60 тонн з гектара вони не родять.
Частину цих земель наступного року вже не засіватимуть - її Верховний суд України віддав її у розпорядження Глеваської селищної ради під котеджі.
Володимир Моргун, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України:
- Цю землю не можна нікуди переносити, бо там закладаються особливо важливі досліди.
Він - герой України. Зірку на піджак Володимиру Моргуну повісив сам президент - ось за ці хлібинки. Точніше, за зерно, з якого вони зроблені. Цього року вирощувати такий хліб на цій ділянці вже заборонено.
Михайло Брухов, директор дослідного господарства Інституту фізіології рослин і генетики:
- Крім цього поля я можу показати ще 2 поля, на яких мені заборонено засівати культури - на цих участках цього року вирощувалась пшениця, у нас був сорт смуглянка, вперше дане господарство одержало 70 тон з гектара.
Так територія Академії наук виглядає у державному акті, виданому у 2002 році - тією ж Глеваською селищною радою за підписом голови.
За рішенням Верховного суду від 18 серпня 2009 року, ось ці землі вже не належатимуть науковцям.
Віктор Швартау, заст. директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин і генетики:
- Вилучається майже 400 га, 387,19 сотих - це державна земля, вона надана Академії наук постановою ради міністрів в 61 році.
Олександр Шепеленко, селищний голова с. Глеваха:
- Селищна рада - це являється держава, в першу чергу ми, місцева влада, вони у нас на сьогодні являються землекористувачем, ми їм надали землю в тимчасове користування, в постійне землекористування.
У селищного голови своя мапа земель і свої плани на неї - там буде новий житловий комплекс та інфраструктура.
Олександр Шепеленко, селищний голова с. Глеваха:
- На цих землях згідно з генеральним планом розвитку селища знаходяться цифра 12, цифра 11 – школа, дитячий садочок.
Оглядати колишню територію Академії наук селищний землевпорядник веде з іншого боку. Руїни фермерського господарства - зарослі бур’янами поля - одним словом, бездоглядні землі.
Вадим Дощенко, землеупорядник селищної ради:
- Колись це було тепличне господарство, проте за останні 7 років тут нічого не вирощується, воно стоїть в такому виді, як ви бачите.
У цей бік екскурсій не водять - це стратегічний дослідницький об’єкт Академії наук України.
Ось тут за колючим дротом починається територія Інституту Патону - в радіусі заборонено будь-що будувати.
Та будівель і за сто метрів, і за 10 від чорної таблички тут вдосталь. У селищній раді на обмеження - зустрічне питання.
Вадим Дощенко, землеупорядник селищної ради:
- Як може бути вибухонебезпечний об’єкт, якщо він таким є на роздоріжжі двох населених пунктів?
Селищна рада тим часом готується до сесії - 3 вересня у цих стінах вирішуватимуть остаточну долю наукової землі. Академіки тим часом готують листи до перших осіб держави з проханням допомогти повернути втрачене.
З Київщини Тетяна Штан, Вадим Свиридонов, Володимир Самченко, К1.
І за кілька хвилин до початку випуску нам стало відомо, що проти селищної ради виступила третя сторона - Інститут електрозварювання ім Патона. Його юристи направили позов до Вищого господарського суду, до розгляду справи рішення Верховного суду призупинено.
