Ситуація на Кавказі вкрай напружена. Хоча він і далі залишається меккою для туристів. Та збираючись у такі регіони, необхідно особливо ретельно вивчати місцеве законодавство. Щоб не потрапити у халепу, як герої нашого наступного сюжету.

Українське подружжя особливостей національного законодавства Грузії не знало. І подалося на бунтівні землі. Про це навіть у паспортах - митниця невизнаної республіки поставила відповідні штампи. Виявляється, в'їзд в Абхазію та Південну Осетію заборонений з будь-якої сторони, крім грузинської. Що ж було далі? Історія від Ростислава Цуркана.

Першою жертвою грузинського законодавства стала ця українська пара. Богдан та Марія відпочивали в Сочі, коли вирішили познайомитися зі справжньою грузинською гостинністю. Спочатку подружжя побувало в столиці Абхазії Сухумі, повернулося до Сочі, а звідти морською ракетою вирушило до грузинського порту Батумі.

Богдан Голишенко, жертва грузинського законодавства:

- Когда заехали уже в Грузию, на паспортном контроле у нас увидели штамп в паспорте, штампы Адлер. Тут в лице они сразу поменялись. Что-то не так, подождите секундочку. Но эта секундочка растянулась на 40 минут, приехал следователь.

Марія Слободяник, жертва грузинського законодавства:

- На допросе естественно, когда нам начали объяснять что это статья, что это 5 лет лишения свободы, естественно была истерика.

Після трьох днів у батумському ізоляторі українцям запропонували угоду: визнати свою провину і сплатити 5 тисяч доларів штрафу. Або на 5 років сісти у в'язницю.

Богдан Голишенко, жертва грузинського законодавства:

- По другому как узаконенный рэкет это назвать нельзя. Просто нас колько это оправдано для страны, которая вкладывает деньги в туризм…Это уже друнгое дело.

Марія Слободяник, жертва грузинського законодавства:

- Да, понятно, у них политика, какое то военное возможно состояние. Но мы как туристы об этом не знали и многие туристы, которые туда едут тоже как то об этом не догадываются.

Ось витяг із Закону "Про окуповані території", за яким судили наших співвітчизників. "На окупованих територіях поширюється режим надзвичайного стану, а також особливий правовий режим, який передбачає обмеження вільного пересування". Грузинські урядовці бути поблажливими до українців чи громадян іншої держави не збираються.

Темурі Якобашвілі, міністр Грузії з питань реінтеграції:

- Поскольку Абхазия является оккупированной территорией, мы не советуем и не можем поощрять посещения оккупированного региона, поскольку у нас нет механизмов обеспечения или нормального передвижения по территории Абхазии для безопасности.

Українські дипломати, по допомогу до яких зверталися потерпілі, виявилися безсилими.

Василь Кирилич, речник МЗС:

- У зв’язку з набуттям чинності закону про окуповані території, ми зверталися до громадян України і рекомендували утримуватися від відвідування цих територій.

Для України Південна Осетія і Абхазія є частинами Грузії. Тому поїздки до цих регіонів регламентується винятково грузинськими законами.

Ростислав Цуркан, журналіст:

- У Міністерстві закордонних справ України не роблять таємниці з того, що проблема з відвідуванням Абхазії та Південної Осетії існує. Однак коментувати - правильно чи ні Грузія карає за це громадян дружньої до неї України - не беруться.

Марія та Богдан звернулися по захист до громадських організацій. Правозахисник Володимир Лесик збирає підписи до грузинського парламенту і президента, щоб вони переглянули суперечливий закон.

Володимир Лесик, голова Асоціації захисту прав громадян України:

- Якщо вони хочуть захищати свою територію в такий спосіб, вони можуть взяти досвід Сирію й Ірану, які просто не допускають громадян, які побували на території Ізраїлю на протязі 4-х років. Але там ніхто не вимагає з цих громадян гроші, тим більше не погрожують терміном ув’язення до 5 років.

Юристи готують звернення до ООН і комісії з прав людини Європарламенту. Шанси виграти цю справи непогані, адже навіть Рада Європи рекомендувала офіційному Тбілісі внести поправки до закону.

Ростислав Цуркан, Євген Сакун, Валентин Бєлич, К1.