Сьогодні стартує 13-й етап Чемпіонату світу Формули-1. Гран Прі Італії відбудеться на трасі, яка була побудована у Монці ще 1922-го року. Тоді відкриття автодрому викликало величезний ажіотаж серед уболівальників. На перше гран-прі прийшли подивитися одразу 150 тисяч глядачів. Про особливості італійської траси - у матеріалі Сергія Поліщука.

Аутодромо Націонале - саме так називається трек у Монці. Спочатку до 1932-го року перегони приймав швидкісний овал. Однак страшна трагедія, у якій загинув гонщик Еміліо Матерацці та 27 глядачів, змусила організаторів суттєво реконструювати трасу і зробити її більш повільною.

Ізпочатком проведення Чемпіонату Світу з Формули -1 траса в Монці одразу увійшла до календаря і прописалася там назавжди. В історії королівських перегонів цей автодром провів найбільшу кількість Гран-Прі. Навіть після серії реконструкцій італійський трек офіційно залишився найшвидшим у чемпіонаті. На фінішній прямій боліди розганяються до трьох-сот-сорока кілометрів за годину. А на деяких поворотах спідометр показує 200.

Майже 90 відсотків гоночного кола пілоти проходять на максимумі. Це дещо нівелює майстерність гонщика, але суттєво збільшує навантаження на водія та сам болід.

Монца вимагає від механіків унікальних налаштувань машини. Для Гран -прі Італії технікам доводиться фактично готувати окремий болід. Тому у Феррарі тут - велика перевага. Адже для стайні з Маронелло траса в Монці є домашньою. І скудерія обкатує тут червоні болліди набагато частіше, ніж інші команди. За статистикою, саме Феррарі виборола в Монці найбільше перемог. А найуспішнішим гонщиком в історії цієї траси залишається поки що Міхаель Шумахер. Червоний Барон здобув тут п'ять перемог.

Незважаючи на високий рівень безпеки - траса в Монці залишається надто ризикованою. Жодна гонка не обходиться без аварій. За всю її історію - тільки 2005-го року на Гран Прі Італії абсолютно усі боліди без ушкоджень дісталися фінішу.

Сергій Поліщук. К-1