Карлсон прилетів із казки у реальність. Побачити столицю очима маленького чоловічка з моторчиком можна піднявшись на паратрайку. Це двомісне сидіння-тачка з моторчиком та парашутом-крилом. Як літають з гвинтом за спиною, бачила Тетяна Штан.

Там, де не проїдуть колеса джипа, Руслана Грицайла виручає гвинт. Загадкову льотну машину він завжди возить із собою у причепі - про всяк випадок. Суха вага залізної конструкції - 135 кілограмів. На старт її можна вивозити вручну.

Тетяна Штан, кореспондент:

- Гвинт від літака, колесо від тачки та крило-парашут - все разом паратрайк.

На залізного Карлсона в Україні не потрібні ані льотні права на керування, ані дозвіл на польоти. Все на власний страх та ризик. Гвинт за спиною обертає німецький двоциліндровий двигун. З ним без кабіни можна подорожувати між кліматичними сезонами.

Руслан Грицайло, власник паратрайку:

- В принципі, рекорд для такого двигуна і для такого повітряного човна - це десь 6 кілометрів заввишки, хоча людині там дихати не так вільно як на землі, тобто, наприклад, при плюс 20 на землі, на шести кілометрах - це вже зима.

Парашут-крило в повітрі - це кермо паратрайку. На землі повороти виконує джойстик. У небі машина розганяється до 70 кілометрів на годину, по дорозі маленькі колеса здатні розвивати швидкість понад 100 кілометрів. На панелі приладів - лише найнеобхідніше.

Авіаційну панель замінює невеличкий пристрій - вариометр. Це своєрідний авіанавігатор. Під час польоту він завжди у Руслана на коліні.

У 55-літровому баку звичайний 95-й бензин з найближчої АЗС. Якщо його наповнити по вінця, можна без дозаправки пролетіти 200 км. Мертва петля з м'яким крилом - це вже пройдений етап для Руслана.

Руслан Грицайло, власник паратрайку:

- Набрати швидкість і зробити переворот у зворотній бік від спіралі, від якої набирається швидкість, - в принципі нічого складного немає. Російське прислів'я: "Летчик должен быть тупой и решительный".

Наступна мрія пілота - взяти золото на Європейських змаганнях паратрайків.

Тетяна Штан, Микита Ісайко К1.