Коні вечеряють при свічках. Таке щодня практикується на Київському іподромі. Там майже півроку немає світла. Бо відрізали за борги. Через відсутність електроенергії на іподромі склалася ахова ситуація.

Найкращих рисаків країни утримуюють у майже первісних умовах. Цю інформацію ми отримали в одному з електронних листів. І вирішили перевірити, як живуть і люди, і коні. У стайнях побувала Алла Щоличева. 

Як добре, що коні не вміють розмовляти, а то б їсти просили. Бідкається бригадир-наїзник Олександр Скворцов. Неякісні овес та сіно - це майже весь раціон найкращих українських рисаків, що виховуються при Київському іподромі. 

У стайнях - вимушена романтика. Лампочки тут не світять через борги. Іподром майже рік не платив за електроенергію. Коні вже перестали боятися вогню, а наїзники прилаштувалися працювати у темряві.   

Алла Щоличева, журналіст:

- Електрику тут відімкнули ще у травні. О п’ятій ранку та о сьомій вечора, коли на дворі сутеніє, у коней сніданок та вечеря. Саме тоді наїзники стають схожими на шахтарів. Бо тіільки так вони можуть побачити, чим годують рисаків.  

Підходити до коня з ліхтариком - незручно і небезпечно, запевняють робітники іподрому. Але вибору немає - тварину треба доглядати.   

Людмила Хлопцева, наїзник-любитель:

- Бывают спокойные лошади, а бывают такие что им малейшее, они сразу лезут на стенки и могут ударить и по человеку. вот такое дело, здесь в принципе опасное производство. 

Електрична плита в лабораторії тепер лише як підставка під гарячий чайник. Щоб приготувати лікарські препарати, воду кип’ятять на примусі. Фельдшер Людмила хапається за голову - вакцину треба зберігати в холодильнику, а не в шафі. В умовах вимушеного знеструмлення пані Людмила - розробила своє ноу-хау.  

Людмила Леонтьєва, фельдшер ветеринарної медицини:

- Дло в том ,что лошадь холодное животное и мы не можем холодные препараты ей вводить, поэтому греем вот тут. Набрали шприц, погрели под мышкой и колем! 

Вони чекають і бояться моменту, коли з’явиться світло. Від вологості розвалюється вся система енергопостачання в будівлі, а тут і до лиха недовго, - скаржиться Олександр. Показує нам, у якому стані щитова.  

В усіх бідах іподрому робітники звинувачують директора. Мовляв, це він поганий менеджер, бездарний керівник.   

Тетяна Русінова, помічниця наїзника:

- Спросила на собрании у директора  сколько же мы должны платить в месяц за электроэнергию и воду? Ответил - приблизительно по 18 тысяч. Сколько мы имеем с аренды? Ну сказал, что тысяч 60. Где эти деньги и почему с этих денег, с аренды нельзя было платить за электроэнергию?

Дізнатися в директора іподрому, чому немає електрики та звідки взялися борги, нам не вдалося. Два дні тому телефоном він обіцяв прокоментувати ситуацію. Утім, сьогодні зранку на роботі ми його не застали, а його мобільний не відповідав. 

Поки ситуація на іподромі не посвітліла та не потепліла, наїзники намагаються зігрітися та підсушити речі. До зими їм ще треба встигнути закупити свічкИ й заготовити дрова. 

Алла Щоличева, Валентин Бєліч, Сергій Єрьоменко, "К1".

Ми і надалі будемо з’ясовувати причини знеструмлення Київського іподрому. Та стежитимемо за розвитком ситуації, що склалася.