Видавати кредити банки, як і раніше, - не хочуть. Тож усе частіше українці звертаються до кредитних спілок. Вимог до позичальника у них менше, відповідно шансів отримати заповітні гроші - більше. Та стільки ж шансів втратити їх взагалі. Лише за останні тижні жертвами цих установ стали мешканці Києва, Харкова та Одеси. Спілки збанкрутіли - люди залишилися без грошей. За неофіційними підрахунками, українці довірили кредитним спілкам більше трьох мільярдів гривень. Загалом діють понад 800 таких установ.

Роман Бочкала, журналіст:

- Аби створити кредитну спілку, потрібно зібрати мінімум 50 чоловік. Скинулись грошима - та вже можна видавати кредити. Крім цього, спілки мають право приймати гроші на депозитні рахунки. Така собі каса взаємодопомоги радянської доби.

Заробляють спілки на відсотковій різниці, каже голова однієї з таких організацій Сергій Клименко. Депозити приймають, скажімо, під 20 процентів, а кредити пропонують під тридцять. Десять, що залишаються, повинні покривати усі витрати.

Кожен член кредитної спілки має право отримати будь-яку інформацію про діяльність фінустанови.

Сергій Клименко, голова кредитної спілки:

- Член КС имеет право ознакамливаться с финансовой документацией как то: знать какой кредитный портфель, депозитный портфель, чем обеспеченный, какая вообще кредитная политика, прежде чем вложить в него деньги.

Якщо не увійшов до спілки - грошей не отримаєш. Стати членом - неважко. На першій погляд це - формальність. Багато хто нашвидкуруч візує документи, навіть не зважаючи на зміст.

Однак перед тим, як підписати угоду, фахівці радять ретельно вивчити договір, дізнатись, чи має спілка свідоцтво та ліцензію. І чи є можливість застрахувати внесок.

Дозволи видає Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Перевірити наявність документів можна на сайті держфінпослуг. Але потрібний розділ сьогодні чомусь не працює. У міліції підкреслюють: більшість спілок, яки збанкрутіли, мали проблеми з ліцензією.

Володимир Поліщук, керівник центру громадських зв'язків київської міліції:

- Більшість проблем для правоохоронців створюють не самі кредитні спілки, а ті хто хочуть, аби їх такими вважали.

На відміну від банків, спілки не мають фонду гарантування заощаджень. Але вклад можна застрахувати. У середньому це коштує піввідсотка від загальної суми. Втім, нерідко спілка та страхова компанія мають одного власника. Ось дивіться: Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство, а ось - Всеукраїнська Народна Страхова компанія. Обидві установи належать до фінансової групи "Раціонал".

Олександр Жолудь, фінансовий аналітик:

- Якщо людина застрахувала в такій страховій компанії яка повязана з кредитною спілкою, свої гроші. Потім разом із КС є банкрутство і самої компанії. Відповідно людина все одно не отримає свої гроші.

В одній зі спілок, куди я прийшов, вдавши із себе клієнта, мені дали типовУ депозитну угоду. На перший погляд - звичайний договір.

Усе чітко прописано: термін дії, відсоткова ставка. Але підозри викликав пункт 7.1. Тут зазначено: спілка може в односторонньому порядку зменшити процентну ставку.

Адвокат Андрій Федур вважає, що така умова не те що не вигідна клієнтові. Вона ще й незаконна.

Андрій Федур, адвокат:

- Такий пункт договору э нікчемним. Бо змінювати умови зокрема по ставке по строковому договору цивільне законодавство не допускає.
 
Кредитні спілки можуть собі дозволити більш привабливі для клієнта відсотки, ніж банки, бо за законом спілки - неприбуткові організації, тож сплачують менші податки. 25-28 відсотків за депозитами не повинні лякати, вважають експерти. А от якщо пропонують більше 30-ти - це вже підозріло. Газети рясніють оголошеннями: 34, 36 або навіть - 60 відсотків річних. Чи ось - 28, але ж у доларах. Однак у жодній зі спілок, які себе рекламують, відмовилися відповідати на питання: яка гарантія виплат?

Якщо спілка збанкрутіє, то пред’являти претензії буде нікому. Адже кожен вкладник - є членом кредитної спілки, тож вважається її співвласником. 

Андрій Федур, адвокат:

- Тот, кто потерял деньги, он формально один из соучредителей. Один из сооснователей. Я бы рекомендовал людям, которые планируют в будущем легко и просто заработать деньги думать до того, как подписывать подобные соглашения.

Роман Бочкала, Олексій Стеченко, Євген Сакун, Іван Єрмаков, К1.