Українські науковці відомі в усьому світі. Їхні винаходи працюють у багатьох галузях, зокрема ними користуються НАСА, Європейське космічне агентство. Навіть в андронному колайдері є часточка праці українців. Проте поки жодної головної наукової премії - Нобеля - громадянин нашої держави не отримав. Ось це, так би мовити, шоколадна копія Нобелівської медалі. ЇЇ справжню видають під час щорічного нагородження лауреатів. Ми вирішили провести власне дослідження: чим займаються українські науковці. Що вивчають? Виявилося - є багато цікавого.

У цього комп'ютера нюх на нафту й газ. А ще він прогнозує природні катаклізми. Віднедавна його спецзавдання - андронний колайдер. СКІТ - найпотужніший комп'ютер в Україні.

Анатолій Якуба, головний конструктор комплексу "СКІТ":

- По идее, мы должны были иметь до гигабита в секунду, чтобы эти самые 100-200 задач исполнять. Если мы добьемся этих скоростей, а сейчас они в 50-100 раз меньше, то и качество нашего участия в работах по коллайдеру - оно будет намного выше.

Цей пристрій дає змогу бачити капіляри - найдрібніші судинки в організмі - без оперативного втручання. Якщо змастити шкіру камфорною олією, зображення збільшується у триста разів. Програмне забезпечення інтерпретує відзняту камерою інформацію і ставить діагноз. На створення цього пристрою у винахідників пішло дев'ять років. Прилад уже готовий до масового виробництва. Спектр застосовування - від амбулаторій сімейного лікаря аж до науково-дослідних інститутів.

Уляна Лущик, доктор медичних наук:

- Фактично можна сказати, що капілярчики є, тобто кровотік у моєму організмі існує, але занизька швидкість кровотоку. Помірно виражена дистонія і так, як я бачу, потрібно більше робити, щоб було більше навантаження на серце, бо судинки самі по собі непогані, але швидкість треба прискорити.

Камера з інтелектом. Вона все бачить, але записує лише динамічну інформацію. Тобто рух у кадрі. Цей винахід - "рятівне коло" для звичайних охоронних систем, які пишуть гігабайти часом нікому не потрібної інформації. Натомість такий диво-пристрій повідомляє лише про загрозу.

Віталій Боюн, член-кореспондент НАН України:

- Це вхідне зображення, а це динамічне - включилась лампа, рухається рука - камера знімає тільки цю інформацію. Зразу ж автоматично наводить фокус тільки на цю інформацію.

Революція в сільському господарстві. Цей мініатюрний прилад може визначити, як рослина перенесла приморозки чи посуху. За його допомогою фермери регулюватимуть штучний полив, кількість біодобавок і навіть знатимуть, яким буде врожай. Винахідник іменує своє дітище флоротестом.

Володимир Романов, доктор технічних наук:

- Такой простой прибор состоит из выносного датчика или сенсора. А в базовом блоке находится микропроцессор или маленький компьютер, который обрабатывает микропроцессы, идущие от листика, и преобразует их в кривую, подобную кардиограмме сердца человека.

У майбутньому незрозумілу для звичайного фермера криву замінять на прописані на дисплеї поради. А ще зменшать його до розмірів мобільного телефону, і лише після цього прилад запустять у виробництво.

Ідей українським вченим не позичати - були б гроші. Втілити в життя грандіозні задуми - справа часом марудна, невдячна, а головне - доволі дорога. Та й валютні врожаї (в кращому разі) збирають лише за кілька років.