Криза активізувала у Криму чорних археологів. Скіфські кургани та турецькі фортеці тут розкопують навіть удень. На обладнання копачі не шкодують грошей - поряд зі звичайними лопатами у руках чорних археологів металошукачі, про які українські вчені можуть лише мріяти.

Техніка сканує землю на десятки метрів - апарат можна запрограмувати окремо на золото, срібло та інші дорогоцінні метали. Про археологію білу і чорну, про важливість знахідок і їхнє подальше життя - дивіться далі на К1.

Чорних копачів ми зустріли випадково - під час зйомок сюжету на серіал "Світ за очі".

Внутрішня площа Арабатської фортеці - її будували ще турки у 13-му столітті - була суцільно вкрита свіжовикопаними ямами. Троє хлопців з металошукачами на кількадесят тисяч гривень нишпорили за рогом і нас помітили не одразу. Виправдовувалися просто, мовляв, не знали, що фортеця належить до архітектурних цінностей.

Хлопці швидко збирають речі і вже за кілька хвилин зникають з фортеці. Активіст громадської організації "Екологія і мир" Євген Сталінградський сповіщає правоохоронців.

Саме з таких дзвінків Андрій Бабич і дізнається про чорних археологів. В найбільшому в Україні Ленінському районі сотні архітектурних та історичних пам'яток - тож тут здебільшого розраховують на повідомлення прикордонників та місцевих мешканців.

За минулий рік порушено чотири кримінальні справи.

Андрій Бабич, начальник міліції Ленінського райвідділу ГУ МВС у Криму:

- Если даже уже снят определенный слой земли на каких-то курганных могильниках, это предусматривает какую-то ответственность, по статье 298 возбуждаеться уголовное дело.

Чорним копачам загрожує штраф у розмірі до ста неоподаткованих одиниць або позбавлення волі терміном від 2-х до 5-ти років.

Андрій Бабич, начальник міліції Ленінського райвідділу ГУ МВС у Криму:

- Мы выясним, какая цель, какая корысть преследовалась в этом плане - если с добрими намерениями, то так, если корыстные - то будет возбуждено уголовное дело, и будем дело направлять в суд.

Аби дізнатися, скільки ж виручають копачі за свій ризиковий товар, йдемо на один із кримських базарів.

Здобуток чорних археологів можна придбати на будь-якому базарі кримського півострова - керченський ринок знаходиться найближче від Арабатської фортеці. Тож історичні знахідки будемо купувати тут

Старовину в основному можна зустріти на блошиному ринку. Речей з дорогоцінних металів тут не знайдеш. А ось виробів зі срібла, бронзи, каменя чи дерева - вдосталь. Ціна залежить від того, як зберігся товар.

Купуємо монету періоду Боспорського царства - її вартість сто гривень, адже на ній добре видно зображення: хрест та обличчя напівлева-напівлюдини. Уже в Києві з прихованою камерою вирушаємо на ринок, де торгують монетами. Нумізмати запевняють, що монета справжня і навіть пропонують за неї гроші.

В археологічному інституті монету під лупою пильно роздивляються близько години. Навіть в сотні разів збільшена вона виглядає як справжня - лише погортавши підручники, Валентина Кропивина констатує, що це підробка.

Валентина Кропивина, археолог:

- Дійсно, перше враження, що вона справжня - дійсно присутнє колесо, але одразу здається підозрілою личина монети, бо, як правило, це людські обличчя, а тут ми маємо щось середнє між людським та лев'ячим обличчям. Але ця монета підроблена - добра підробка. А ось ті, що дешевші, можуть бути справжніми. Адже на сріблі зазвичай не зберігається зображення. Судячи з того, що ці мають найменше цінності для того, хто їх продає, вони і є найбільш цінними. Судячи з того, як вони збереглися, вони є античними.

Більшість дорогоцінних знахідок українські вчені бачили лише на фотографіях в інтернет-аукціонах. Поряд з іноземними приватними колекціями українські музеї виглядають злидарями.

Тетяна Штан, Дмитро Поденко, Володимир Самченко, К1.