Україна цього тижня переходить на літній час. Стрілки своїх годинників переведе вперед і майстер Валерій Даневич. Усі свої годинники він виготовив власноруч - із дерева!

Ідея змайструвати дзиґар без металевих деталей не нова. Ще у 19 столітті такий годинник створила родина Бронникових у Росії. Відтоді багато умільців прагнуть розгадати секрет дивовижі. Київський майстер теж витратив кілька років: розбирав старі підлогові годинники, випробовував різні види деревини, а свій перший витвір знищив, розібравшись у помилках. У чому ж таємниця - тепер знає і Дарина Горова.

Коли київський майстер розповідав знайомим про ідею виготовити годинник з дерева, вони крутили пальцем біля скроні. Але от вони - наземний, настільний і кишеньковий. Ідуть - як діти в школу.

Весь секрет - у надміцній деревині. Майстер і до лісу ходить сам. Найчастіше використовує нарости на березі. Обробляє їх і детально вивчає під мікроскопом. Навіть найменші зміни структури дерева призводять до деформації деталі. Деякі шестерні - завбільшки лише два міліметри. Над такими трудиться днями.

Валерій Даневич, майстер:

- В процессе сборки и прокатки между собой зубьев можно выяснить, что еще пару дней нужно работать. Над одной деталью.

Для кишенькового годинника майстер виготовив футляр-мушлю. Інкрустація - фірмовий знак автора - дерево. У мушлі годинник лежить тільки вночі. Вдень Віктор носить його в кишені.

Валерій Даневич, майстер:

- Прикреплен ключик, также изготовлен из дерева. С помощью него с тыльной стороны они легко заводятся. Также предусмотрено, чтобы не отступать вообще от правильных часов, не мучиться со стрелками, они также ключиком переводятся.

Заводу вистачає на 20 годин. А от цей великий, наземний годинник без допомоги працює добу.

Валерій Даневич, майстер:

- Стрелки переводятся без вмешательства. Не ключом, а просто вручную. Подпружинная стрелочная группа шестерен. Для удобства гири просто снимаются, выставятся в нижнюю нишу.

Тут кленові стрілки та ясеневий циферблат. Ось настільний годинник.

Валерій Даневич, майстер:

- Они не могут считаться долговечными, все-таки это не металл, но они считаются произведением искусства. Антикварные продаются за очень большие деньги.

В інтернеті Віктор познайомився з німецькими годинникарями. Вони готові викласти за підлоговий годинник 10 тисяч євро. А кишеньковий може дотягнути і до вісімдесяти тисяч. А підприємці з Ізраїлю цікавляться, скільки дивовиж майстер зможе виготовляти щомісяця. Але робота філігранна: одній людині до снаги зробити лише кілька на рік.

Дарина Горова, Павло Лисенко, К1.