Як заробити на збереженні історичного центру міста, знають у Львові. Мешканці самі ремонтують дахи, аби збільшити житлові метри за рахунок горищ. Міська адміністрація охоче дає дозволи на облаштування нежилих приміщень. У такий спосіб вдається заощадити бюджетні кошти на реконструкцію старих будівель і навіть заробити на приватизації комунального майна. Що ж заважає цій ініціативі стати масовим явищем, - знає Тетяна Козирєва.

Тетяна Козирєва, журналіст:

- Як у Карлсона, хатинкою на даху розжилися і Львові. Мешканцям міста дають дозволи на приватизацію вільних житлових площ за умови реконструкції дахів.

Так виглядає готовий будиночок - на першому поверсі вітальня, на другому - спальня. А на цих фото видно як було до ремонту. Облаштувати собі двоповерхове житло взялися і господарі цієї оселі. Ось ви бачите шмат ще не відремонтованого даху - іржава покрівля, трухляві балки і миски, у яких під час дощу збирається вода.

Аби отримати дозвіл в інспекції архітектурно-будівельного контролю Львівської області і почати ремонтні роботи, мешканці рік збирали необхідні документи.

Павло Маковецький, співвласник квартири:

- Із газ заводу, енергетичні системи, щоб виділили пару зайвих кіловат на квартиру. Багато різних документів – водоканал, все повністю - весь пакет документів.

Зрештою затвердили ось цей план. Вигляд фасаду залишається незмінним - різниця лиш у вікнах на даху. Прописані на папері навіть рекомендації - які будівельні матеріали бажано використовувати, якою має бути підлога і східці на другий поверх.

Усі необхідні документи зібрали й власники цього помешкання. Натомість сусідів за реконструкцію без дозволів Галицька районна адміністрація притягла до суду. Двері відчинила хатня робітниця - з господарями говорили по телефону.

Ще однією обов'язковою умовою освоєння даху є згода решти мешканців будинку. За необґрунтовані відмови сусідів зацікавлені у реконструкції можуть подати на них до суду.

Ірина Маруняк, голова галицької районної адміністрації:

- Так як є рішення Конституційного суду про згоду усіх мешканців, то трохи є з тим сутужно. Деякі мешканці кажуть не дамо згоди, тому що не дамо або вимагають винагороду. Деякі кажуть - "ну мені дах не тече". Знаєте є така риса як байдужість.

Зі слів голови Галицької районної адміністрації, якби не була потрібна згода усіх мешканців - осель на даху цього року було б не дванадцять, а до півтисячі.

Зі Львова Тетяна Козирєва, Дмитро Поденко, К1.