Два дні залишилося до 300-річного ювілею Полтавської битви. Вона тривала трохи більше восьми годин. "Один день" продовжує серіал "Битва за Полтаву". Сьогодні розкажемо про тактику та стратегію цього бою.
Два дні залишилося до 300-річного ювілею Полтавської битви. Вона тривала трохи більше восьми годин. Шведи напали, але зустріли жорсткий опір. Росіяни побудували практично неприступні редути.
"Один день" продовжує серіал "Битва за Полтаву". Сьогодні розкажемо про тактику та стратегію цього бою. Наш кореспондент Веніамін Трубачов знає найцікавіші подробиці битви, яка стала вирішальною у Північній війні.
У переддень Полтавської битви панувала нестерпна спека, як зараз. Солдати, вбрані у військову форму, важко переносять таку погоду. Рятувала лише тінь від дерев. Для шведської армії ситуація погіршувалась перебоями з продовольством. М'ясо - взагалі дефіцит. Тож перед початком битви у хвилини відпочинку шведи сиділи на сухарях та воді.
Росіяни звели десяток редутів, які відіграли мало не вирішальну роль у битві. Один із них відтворили до річниці. Укріплення виглядали приблизно так: земляні вали, оточені ровом, заввишки близько трьох метрів. Стіни підпирали дерев'яні колоди, щоб не осипався ґрунт.
Валерій Трегубов, головний архітектор заповідника "Поле Полтавської битви":
- Відтворений він в тих фізичних розмірах, як існував тоді. Двадцять на двадцять сажнів, і з кожного боку біля брустверу знаходилось приблизно 50 солдатів, а нижче друга черга стояла, яка перезаряджала рушницю і подавала цим, тобто 400 солдат стояло в цьому редуті, і вони могли вести прицільний вогонь на відстані трьохсот метрів, а наступний редут стояв саме на такій відстані. Тобто, відстані між редутом прострілювалась.
На початок битви в російській армії було: 42 тисячі солдатів та 72 артилерійські гармати, натомість Карлу 12-му підпорядковувалося 35 тисяч вояків та 32 гармати, але набої у шведів майже закінчились.
Близько третьої години ночі російська кіннота на чолі з Меншиковим та шведська під головуванням Реншильда зійшлися в бою поруч з редутами, які на карті позначені зеленими цятками. Шведську кінноту зупинили, а от піхота захопила перші два укріплення. Але за дві години шведи потрапили під перехресний вогонь та попри великі втрати відступили.
Ольга Ковалевська, історик:
- Шведів певним чином підбадьорило, що їм вдалось узяти перші два редути, оскільки вони були недобудовані. Що стосується решти, то вся ця система редутів себе виправдала, тому що вона не дозволила шведам швидко просуватися. Застосування цих фортифікаційних споруд дозволило говорити взагалі про початок нової ери у військовому мистецтві, бо це у даному випадку поєднало тактику з фортифікацією. І тут хочемо ми чи не хочемо - ми маємо віддати належне Петру, що йому вдалося це зробити, домогтися перемоги.
Дев'ята година ранку - війська противників вишикувались у дві лінії. Шведи знову пішли у наступ, але їх зустрів шквальний вогонь артилерії. Доходило навіть до рукопашної. Вдалось потіснити центр першої лінії військ Петра Першого. Поступово росіяни перейшли у контрнаступ завдяки резервам. Козаки Івана Мазепи у цій сутичці вирішальної ролі не відіграли.
Віктор Горобець, історик, фахівець із дослідження Полтавської битви:
- За Мазепою пішло не так багато, за різними оцінками це п'ять тисяч козаків, впродовж осені - початок зими частина козаків повернулася від Івана Мазепи до Івана Скоропадського, до Петра Першого, тобто кількість учасників була ще меншою, тому важливої серйозної ролі в цій битві війська Івана Мазепи відіграти не могли.
За годину піхота Петра Першого вибила противника з позицій, а кіннота вдарила з флангів. Близько одинадцятої ранку шведи, не витримавши натиску, почали тікати.
Шведська армія втратила дев'ять тисяч солдатів полеглими, 18 тисяч полоненими і 32 гармати. Росіяни недорахувались 1345 вояків і 3290 пораненими.
Війська Карла 12-го відступали, але росіяни одразу їх переслідувати не стали. Спочатку влаштували бенкет.
Веніамін Трубачов, Маркіян Перетятко, Іван Єрмаков, Олексій Стеченко, К1.
А завтра ми розкажемо про те, як у Полтаві збираються відзначити 300-річчя Полтавської битви. І зокрема, чому в останній момент скасували реконструкцію баталії за участю міжнародних військово-історичних клубів і замінили її на театральну постановку під керівництвом місцевого режисера.