К1 продовжує серіал "Оце так професія!". У цій серії ми розповімо про тих, чию відсутність просто неможливо не помітити. Особливо, коли надворі плюс 30. У таку спеку все частіше звертаєш увагу на переповнені сміттєбаки на подвір'ї та неприємний запах. І тут вже треба говорити з іншими комунальними службами - головне завдання яких займатися саме сміттям. Про тих, хто прибирає наші вулиці, розповість Дарина Горова.

Щодня ми залишаємо після себе тонни сміття. Це помічаємо, лише коли бачимо переповнені смітники. Нам стає неприємно, і ми обурюємося. Тому чистота нашого міста і гарний настрій залежать від важливої людини - вантажника сміттєвозу.

Щоранку в диспетчерській вони отримують денний план збору сміття. Відтак перевіряють справність машини.

Микола Пархута, вантажник сміттєвоза:

- Я іду, перевіряю ззаду роботу самої машини. От, можна сказати, моє робоче місце. Пульт управління. Там лопата знаходиться, яка пресує сміття. Маніпулятор.

Зараз ця машина порожня, але наприкінці робочого дня в ній буде до десяти тонн сміття. Воно є всюди: на маршруті - дитячі садки і школи, супермаркети і новобудови.

Найважче - навчитися працювати із захватом. Новачки проходять інструктаж і їздять із досвідченим колегою. Адже кінцівку можна втратити буквально за секунду.

Микола Пархута, вантажник сміттєвоза

- Треба акуратно з ним. Тому що тут є такі рога. Сюди заходить контейнер. Зараз покажемо.

На такій роботі треба продемонструвати неабияку вправність. Нелегко керувати десятитонним сміттєвозом на вузьких вуличках чи добиратися до смітників, якщо більшість подвір'їв заставлена машинами.

Микола Пархута на свою роботу не нарікає. Смороду він уже не помічає. Зарплата середня. А якщо бути уважним, то і надбавку вполювати можна. Його колега знайшов біля смітника золотий перстень.

Микола Пархута, вантажник сміттєвоза:

- Хтось же повинен те сміття прибирати. А чому не я? Або хтось інший. Це ж не тільки я один тут працюю. Є й інші люди.

Дарина Горова, Олексій Шматов, К1.