Таких як Саяно-Шушенська ГЕС, але набагато менших, в Україні - шість. Вони становлять так званий Дніпровський каскад. Незалежні експерти не раз повідомляли про критичний стан цих споруд. Особливо небезпечною називають Київську, адже багатотонне море нависло над кілька-мільйонною столицею.

Тим часом керівництво станції запевняє - все під контролем. У якому ж стані насправді українські гідроагрегати - вивчала Тетяна Штан.

Ця споруда з бетону та заліза витримує тиск води усього Київського водосховища - а це не багато-не мало 40 мільярдів кубометрів води. Штучне море падає у Дніпро з висоти 10 метрів, а спеціальні гідроагрегати виробляють електрику.

Тут 40 років - від часу пуску - обходилися дрібними ремонтами, а з 98-го затіяли капітальний - у Київську ГЕС вже вклали мільярд гривень.

Микола Бідний, директор каскаду Київської ГЕС:

- Фактически новые турбины, новые генераторы, новые современные системы защит автоматики, то, что является основным - это повышение надежности, это повышение безопасности гидростанции.

З двадцяти турбін без ремонту залишилися всього три.

Це один з трьох гідроагрегатів, які ще не пройшли реконструкцію. Зараз його розбирають на окремі елементи аби відправити на ремонт. Ця робота ніяк не пов'язана з аварійністю, просто після модернізації він вироблятиме на 3,5 мегавата більше електроенергії.

Гвинт в одну сторону - ротор та стартер в іншу - вдосконалювати гідроагрегат будуть на різних заводах. На своє робоче місце він повернеться за півроку. Сюди у машинну залу працівники спускаються лише на ремонтні роботи - все управління гідроагрегатом здійснюється в іншій залі.

Віктор Шевченко, заступник головного інженера Київської ГЕС:

- Вот это сердце, если вы посмотрите, здесь находятся все датчики, которые контролируют гидроагрегат, здесь данная информация обрабатывается, здесь контролирует работу гидроагрегат, как технические так и температурные параметры. Отдельный шкаф необходим для электрических защит и диагностики агрегатов, в случае отклонения происходит отключение гидроагрегата.

Для екстрених ситуацій - одна червона кнопка.

Віктор Шевченко, заступник головного інженера Київської ГЕС:

- В случае если в течение одной минуты происходит отключение информации, сбой в системе автоматики, персонал принимает решение - данная кнопка и предназначена для аварийного отключения.

За водою у морі стежать у цій кімнаті - інформація з датчиків, розміщених на 50-кілометровій лінії, потрапляє на звичайні комп'ютери. Безпеку бетонної споруди контролює так званий щілиномір. За 7 років існування система ще жодного разу не блимала сос.

Віталій Шубка, інженер пункту безпеки гідроспоруд:

- До сих пір якщо приходив сингал, то це або датчик, або кабель пошкоджений, це не часто буває, але ще не було такого, щоб десь були перевищені дані.

За всім дніпровським каскадом гідростанцій стежать звідси. Єдиний диспетчерський пульт дозволяє не лише рівномірно розподіляти навантаження, а й контролювати безпеку станцій.

Віктор Шевченко, заступник головного інженера Київської ГЕС:

- В случае если происходит какое-то нарушение в схеме, дежурный вызывает нужную станцию, дежурный даже быстрее, чем месный персонал, может определить, в каком состоянии оборудование, и дальше принять решение - что ему делать.

Та поки що датчиками обладнані не всі гідроагрегати на станціях - повноцінно ця система запрацює тільки у 2017 році.

З Київщини Тетяна Штан, Сергій Килимник, К1.