Сто п'ятнадцять років із дня народження Олександра Довженко відзначають цього дня. Молодим він захоплювався малюванням карикатур та шаржів. Про початок шляху визначного кіномайстра розповість Тетяна Козирєва.

Карикатурами і шаржами Довженко захопився ще на дипломатичній службі у Німеччині. Тоді його сатиричні малюнки друковали у "Молоті" - гумористичному журналі українських комуністів у США. По поверненні з-за кордону оселяється у столиці України - Харкові працювати ілюстратором у газеті "Вісті". Підписував свої роботи не інакше - як Сашко. Малював шаржі і на капіталістів, і на літературну богему, не цурався і антирелігійної пропаганди.

Після майже чотирьох років у газеті - тридцятидворічний Довженко приїздить до Одеси зі своїм першим готовим сценарієм. Кажуть, запропонував тоді головну роль у сатирі на Миколу Другого самому Чарлі Чапліну, утім відповіді від американського коміка сценарист-аматор так і не діждався.

Василь Марочко, історик, науковий працівник інституту історії НАН України:

- Він жив увесь час із думкою про те, що Чарлі Чаплін буде грати в його комедійних фільмах.

Перші його екранізовані кіносценарії - комедії. Утім і "Василя-реформатора", і "Ягідку кохання" Довженка кінокритики називають примітивними, ба більше того - воліють списувати невдалі картини з доробку режисера.

Василь Марочко, історик, науковий працівник інституту історії НАН України:

- Є лист Довженка про те, що "над сценарієм фільму "Вася-реформатор" так я його бачив, як я його писав - зірвана, тому що третина мого авторського тексту була перероблена. І тепер коли завершилися зйомки - він невпізнанно змінився!" так він писав до профспілкової організації - Кореліс.

Сам Довженко першим своїм фільмом називав - "Сумку дипкур'єра". Детектив був і його акторським дебютом. Режисер і сценарист зіграв кочегара.

Тетяна Козирєва, журналіст:

- І хоч Довженко починав у комедійному жанрі і геть не приховував свого захоплення Чапліним, комік визнав українського режисера лише після того як у європейському кінопрокаті з аншлагами прогриміли його гостросоціальні стрічки - "Земля" та "Звенигора". "Словянський кінематограф дав світові лише одного режисера - Олександра Довженка" - сказав тоді Чаплін.

Тетяна Козирєва, Олексій Шматов, Володимир Самченко, К1.