Ми продовжуємо вивчати чоловічі забавки. Про захоплення автомобілями, стрілялками, футболом і корабликами наші кореспонденти розказували впродовж тижня. Ці серії можна переглянути на нашому сайті. А сьогодні про шкідливе хобі - паління.

Ми не закликаємо курити. Але коли цигарки набридли, можна взяти до рук люльку, як герой нашого наступного сюжету. Про те, як палити аристократично та скільки на це йде грошей - знає Веніамін Трубачов.

Ось це люлька, тютюн та спеціальні довгі сірники. Правильно набити та підпалити - це справжнє мистецтво. Тож початківці при курінні стикаються з двома головними проблемами: або люлька перегрівається, або гасне.

Так вправно засипати тютюн, тричі трамбуючи пальцем, допоки чаша не наповниться цілком - це називається англійський стиль. Для Олега Лазебного люлька - це не лише розвага, а й спорт. На останньому відкритому чемпіонаті України з найтривалішого паління він посів друге місце. Ще й встановив особистий рекорд - димів поспіль 2 години 4 хвилини.

Олег Лазебний, поціновувач люльки:

- Головне, щоб люлька була пружна зверху, щоб тютюн не провалювався зверху, і щоб він був такий живий, дихав - найголовніше, якщо набити так, що вона не буде тягнутися, то вона, звісно, і не буде куритись.

Одну люльку в середньому викурюють за годину. Олег палить по три на день. А коли у відпустці або ж просто вдома - навіть по шість, тобто люльки з рук практично не випускає. Докурився до того, що вже публікує власні дослідження у спеціалізованих журналах.

Олег Лазебний, поціновувач люльки:

- Остання моя стаття називається "Тютюнові хроніки України", де йдеться про те, що в Україні з 1604 року вирощували тютюн.

Тютюн має бути не пересушений і навіть трохи вологий. У кожного сорту - своя інтенсивність горіння та набивання. Своя міцність та ароматизація. Продають тютюн уже подрібнений або ж пресований - у таких кубиках чи пластинах, тоді його треба нарізати власноруч. І залежно від вибору тютюну Олег добирає люльку. Вперше закурив п'ятнадцять років тому, побачив, як палять друзі.

Олег Лазебний, поціновувач люльки:

- Мені страшенно сподобався той весь ритуал, як він набиває, як він усе це робить. І тоді я почав якісь кроки робити у тому напрямку. Тоді купив свої люльки кооперативу "Верес", букові, вишневі робили.

Зараз таких уже й не палять. Відтоді назбирав свою колекцію. Більшість люльок роблять із бріару - це спеціальна деревина. Але на полиці є й із кукурудзяною чашею та бамбуковою вставкою - загалом більше 30-ти.

Олег Лазебний, поціновувач люльки:

- Зараз я вже купляю люльку собі тільки в тому випадку, якщо я дивлюсь на неї і розумію, що жити без неї просто не можу. Якщо я починаю собі думати, крутити, я її просто не купляю.

Одна така люлька коштує 2200 гривень. Ще 200 на місяць іде на тютюн. Обов'язково потрібний такий залізний "трійничок" для чистки за 15 гривень та дерев'яний темпер, щоб притоптувати чи розрихлювати тютюн - він обійдеться у 5 гривень. Плюс сірники - 10 копійок.

Олег серійних люльок, які можна замовити за каталогом, вже не купує. А бере лише виготовлені українськими майстрами - винятково ручної роботи. І щодня люльку, як і тютюн, обирає під настрій.

Веніамін Трубачов, Павло Лисенко, К1.

- Цікаве захоплення, але можна знайти і щось корисніше для здоров'я...

- Олю, це однаково краще за цигарки. До того ж, люлька створює певний образ - у декого вона асоціюється з індіанцями, а дехто уявляє себе Шерлоком Холмсом - мізки починають краще працювати...

- Тютюн і справді може принести користь. Його навіть використовували як лікарську рослину. Але тоді його не курили, а нюхали або робили компреси! Катерина Медічі так лікувалася від мігреней.

- Згоден. Усе - отрута, і все - ліки, важлива лише доза.