Цікавинки є навіть у популярному серед туристів Києві. Однією з них можна назвати Гнилецькі печери. Вони - ровесники Лаврських, ще з 11 століття. Про ці підземелля мало хто знає, тому вони і збереглися автентичними. Православні ченці часто користувались природними печерами, або самі їх копали.
К1 продовжує серіал "Світ за очі". Досі ми розповідали про маловідомі, але цікаві місця в невеликих селах чи містечках. Втім, цікавинки є навіть у популярному серед туристів Києві. Однією з них можна назвати Гнилецькі печери.
Вони - ровесники Лаврських, ще з 11 століття. Про ці підземелля мало хто знає, тому вони і збереглися автентичними. Православні ченці часто користувались природними печерами, або самі їх копали. В маленьких вогких келіях було простіше зосередитися на молитвах та дотримуватися аскетичного способу життя. Сьогодні печери закриті для туристів. Але під землю вдалося проникнути Дарині Горовій.
Дарина Горова, журналіст:
- Маршрут туриста в Києві простий: Майдан, Узвіз, Лавра. Мало хто знає, що зовсім поряд з нею зберігся інший унікальний комплекс із 11 століття - Гнилецькі печери. Нещодавно там стався обвал, бояться ще одного, тому комплекс закритий для відвідувань. Для К1 зробили виняток.
Колись тут усамітнювався Феодосій Печерський, один із засновників і настоятелів Києво-Печерської Лаври. А згодом у печерах виникло чернече поселення. Протяжність підземель триста метрів. Подекуди вони дворівневі. Келії вириті в пісковій породі, але їм надали форму арки, а така конструкція може триматися століттями.
Владислав Дятлов, заввідділом "Київ-підземний" музею історії Києва:
- Займає другу позицію в Києві після Києво-Печерської Лаври, яка, можна сказати, є столицею взагалі печерного чернецтва в Україні.
На відміну від популярних у паломників Лаврських печер, які часто ремонтували і укріплювали, ці підземелля збереглися майже такими, якими були в 11 столітті. Після монголо-татарської навали печерний комплекс занепав. А в радянський час чернечі поховання ще й пограбували.
Владислав Дятлов, заввідділом "Київ-підземний" музею історії Києва:
- Існує нездоровий такий інтерес, мода така своєрідна: мати вдома обов'язково череп. і іноді розкопували, на превеликий жаль, тривожили поховання просто для того, щоб добути череп.
Померлих ченців замуровували по двоє чи троє у криптах - невеликих низьких нішах зі спеціальними виступами для тіл.
Владислав Дятлов, заввідділом "Київ-підземний" музею історії Києва:
- Відкривають усипальню через три роки, і що кістки ще не звільнилися від залишків плоті, тоді підсилену таку молитву здійснювали за цього ченця,
Якщо ж кістки були чистими, їх згодом перезахороняли у братській могилі - кімітірії, а крипту використовували для інших поховань. Так в печерах економили місце.
Владислав Дятлов, заввідділом "Київ-підземний" музею історії Києва:
- Тут у кімітіріях збереглися навіть спеціальні нішки для черепів, які складалися в кімітірії окремо від інших кісток. Тут два таких кімітірії. І це одна з таких унікальних особливостей саме Гнилецьких печер.
Була у печерників і своя підземна церква. Вона заходиться в найглибшому місці гори - над нами 12 метрів земної породи.
Владислав Дятлов, заввідділом "Київ-підземний" музею історії Києва:
- Ця церква має вентиляційний вихід на поверхню пагорбу, в якому прориті Гнилецькі печери, дуже гарна акустика, планування правильне
Нещодавно на Печерських схилах відбудували церкву. Біля храму - каскад озер. Трохи далі - діючий санаторій МВС. Тихо і спокійно. Важко повірити, що в 10 хвилинах звідси - гуде мегаполіс.
Дарина Горова, Володимир Дєдов, К1
Комментарий удален
Комментарий удален
Комментарий удален
Комментарий удален
Комментарий удален