Бізнес-проект із мінімальними витратами. Відкрити свою справу можна всього за 1000 гривень. К1 продовжує серіал "Криза - нові можливості". У попередніх частинах ми розповіли, як задарма відпочити, де знайти підробіток за умов фінансової скрути і спробували прожити один день у Києві на копійки. Ці серії ви можете переглянути на нашому сайті. Цього разу мова піде про заробіток власними руками та на власному підприємстві. Як почати працювати на себе - знає Тетяна Штан.

Віртуальний бізнес - реальний прибуток. Аби розпочати власну справу, не обов'язково винаймати офісне приміщення, достатньо мати ідею та вихід в інтернет.

Спочатку Катя нанизала й розмалювала кілька намист і пар сережок і спробувала продати прикраси через інтернет-блог. Речі розійшлися на ура! Тоді дівчина вирішила об'єднати інших майстринь-блогерок і створити віртуальний магазин.

Катерина Бабкіна, власниця інтернет-магазину:

- Мені так хотілося, щоб його усі побачили, що я в двох місцях повісила банер і поїхала, приїжджаю увечері, а на ньому там нічого нема - все, що було, розібрали.

Сьогодні у неї немає конкурентів. Віртуальний бізнес Катя започатковувала, коли ще мала реальну роботу. Проект та ідея цілком і повністю належать самому екс-піар-менеджеру - заплатити довелося тільки за технічне втілення.

Катерина Бабкіна, власниця інтернет-магазину:

- Мені його написали і намалювали двоє людей з Дніпропетровська чи Запоріжжя - о Боже, за сто доларів, в таку суму обійшлися хостінг і доменне ім'я. Фактично, перші витрати були 200 баксів.

Віддавати сумки на реалізацію до віртуального магазину Віра почала через брак часу. Ексклюзивні писані торби вона й раніше продавала через інтернет-мережу - у блозі та на власному сайті.

Віра Кобаль, майстриня:

- Зараз це 40% від сімейного бюджету складає після того, як чоловіку зменшили зарплатню.

Бізнес коштував їй трохи більше тисячі гривень. Сьогодні сумки Катерини розлітаються по світу - їх замовляють навіть у Швейцарії та Німеччині. Попит уже перевищує можливості майстрині, тож вона замислюється про розширення виробництва.

Віра Кобаль, майстриня:

- В ідеалі там десь колись в майбутньому брати на прості речі якихось найманих працівників, а я б тільки розмальовувала і продавала - це було б робити швидше, ніж це я роблю сама.

Колись вона сама купувала біжутерію, а потім почала власноруч створювати прикраси. Перших клієнтів Юля взяла ексклюзивом - в Україні більше ніхто не робить вовняних сережок і намист.

Юлія Бабенко, майстриня:

- Я вначале вывешивала на своем личном блоге какие-то украшения, вот сделала для себя - "Ура, ура," - народ говорил, - "А давай сделаешь для нас," - и потом я пустила это на поток.

Гроші, витрачені на матеріал, повертаються з лихвою. Замовлень від блогу та інтернет-магазину вистачає на те, аби нормально жити в Києві. 

Юлія Бабенко, майстриня:

- Я, например, продаю бусы от 100-200 гривень, сережки в пределах 100 грн. Это получается, что вдень я делаю по заказу 2-3 вещи.

Віртуальний магазин Катерини існує всього місяць. Прибуток за перший місяць невеликий - близько п'ятисот гривень. Та дівчина сподівається, що за півроку почнеться справжній розквіт бізнесу - тоді сума збільшиться у кільканадцять разів.

Тетяна Штан, Вадим Свиридонов та Вячеслав Фролов, К1.

Ідеї витають у повітрі - треба лише навчитися їх втілювати. Так герой нашого завтрашнього сюжету - український винахідник - вдосконалив своє дитяче захоплення. За його версією, воно називається "тачки". Він запатентував винахід, і тепер на ньому їздять не лише в Україні. Дивіться завтра на К1 чергову історію серіалу "Криза - нові можливості" - "Розгледіти ідею".