Ми розкажемо про місце, де майже сто років калічили людські долі й ламали повстанський дух. На лієпайській гарнізонній гауптвахті сиділи революціонери, матроси і офіцери царської армії, дезертири німецького Вермахту і вороги радянської системи. Нині там муштрують любителів гострих відчуттів. Тест на мужність і витривалість у Латвії.

Шлях на гауптвахту -  через підпис під зобов’язаннями. Перше і найголовніше з них: "Відвідувачі автоматично стають ув’язненими". Не солодко тут туристам, утім, хто хоче - може у будь-який момент відмовитись від забави. У часи другої світової з гауптвахти було три ймовірних виходи.

Це найменша камера Лієпайської гарнізонної гауптвахти. Загалом їх тридцять дев’ять. Стіни списані від підлоги до стелі. Ось ці зарубки - дні існування у нелюдських умовах. 

Тетяна Козирєва, журналіст:

-  Відчути на собі усі жахіття існування за ґратами та послухати реальних тюремних історій - це рай для любителів екстремальних відчуттів.

Гаупвахту не використовують за призначенням вже одинадцять років. Закрили, тому що не відповідала стандартам НАТО та ЄС.

Нині забутим Богом місцем опікується  КГБ.

"Спільнота порятунку військового містечка" залишила тут все у первозданному вигляді - трохи підфарбували, підлатали, провели електрику і опалення. Натуралізм обставин і безжальна муштра часом зупиняють навіть затятих ентузіастів.

З Латвії Тетяна Козирєва, Дмитро Паденко, К1.