"Щаслива" - так дослівно з грецької перекладається назва міста Ольвія. Античне поселення знаходилося на території нинішньої Миколаївщини. А заснували його у 6 столітті до н. е. переселенці з грецького міста Мілета. Сьогодні ви дізнаєтесь про життя та побут ольвіополітів - так історики нарекли грецьких колоністів.
"Щаслива" - так дослівно з грецької перекладається назва міста Ольвія. Античне поселення знаходилося на території нинішньої Миколаївщини. А заснували його у 6 столітті до н. е. переселенці з грецького міста Мілета.
Сьогодні ви дізнаєтесь про життя та побут ольвіополітів - так історики нарекли грецьких колоністів.
Будувати нове поселення - Ольвію вихідці з грецього міста Мілета розпочали ось з цього жертовника. Він розташований у центрі священого місця - теменосу. Такий вигляд цей майдан мав у 6 ст. до на ери. Поруч - храми Зевсу та Аполону - від них залишився тільки фундамент. Щодня сюди приходили сотні греків, аби віддати шану богам.
Тетяна Шевченко, екскурсовод:
- Здесь поклонялись разным богам одинаково. Приносили всевозможные жертвы: масло, вино, мед, животных, молоко.
Рабовласницькою республікою Ольвією з 20-тисячним населенням керували - законодавці - еклесії та виконавці - архонти. Греки до цих громад обиралися всенародно і не отримували за цю роботу грошей. Усі права у Ольвії мали лише корінні мешканці.
Тетяна Шевченко, екскурсовод:
- Права гражданства имели законнорожденные граждане. Прав этих были лишены приезжие, рабы и женщины.
Недалеко від священного теменосу стояли будинки найбагатших ольвіополітів - так історики називають мешканців Ольвії. В основному тут жили работорговці.
Тетяна Штан, журналіст:
- Заможні ольвіополіти почали будувати житло з підвального приміщення. Тут знаходилася кухня, а також склад для продуктів. А вже на першому поверсі містилися житлові кімнати. Тут жив грек зі своєю родиною. Будинок обов’язково ділився на 2 половини чоловічу та жіночу.
У чоловічій частині будинку - адроні - приймали всіх гостей. У жіночій - генікею - зберігали дорогі речі. Більшість знахідок державного музею - із заможних осель. Незважаючи на любов до розкоші - ольвіополіти були дуже ощадливими.
Тетяна Шевченко, екскурсовод:
- Вот если посуда в Ольвии разбивалась не зависимо от качества и цены. Если она разбивалась на несколько частей ее не выкидывали, а старались скрепить. Делали сквозные дыры - в эти дыры вставляли свинцовые скобы и эти скобы стягивались.
Через усе місто пролягала водопровідна труба. Її робили з ось таких глиняних деталей.
Тетяна Шевченко, екскурсовод:
- Делались каменные жолоба, а эти жалоба вставлялись звения получаеться утолщенная часть одевалась на узкую и получалась одна труба. Сверху покрывалась камнем. И это было удобно для ремонта.
Навколо Ольвії існував некрополь - цвинтар. Заможні греки ще до смерті споруджували собі склеп. Зверху насипали курган - деколи земляний пагорб сягав 14 метрів - та укріплявали насип камінням. Цей склеп грецького подружжя раби спорудили за 17 днів. Коштовності з цієї могили викрали ще до нашої ери - кочівники.
Тетяна Шевченко, екскурсовод:
- Они делали подкопы под курганом, выдавливали камни и спускались з помощью веревки и забирали все, что понравилось. Что не могли забрать разбивали - это касается остатков посуды.
Остаточно дежава Ольвія зникла з мапи у 4 столітті нашої ери, після чергового набігу кочівників.
З Миколаївщини Тетяна Штан, Дмитро Паденко, К1.
Комментарий удален