В Україні є своє Лохнеське чудовисько. Його називають Карадазьким. Цього разу ми розповімо про бухту Зміїну, що в Криму на мисі Казантип. Тут диво-звіра побачили вперше. А перші згадки про незвичну істоту можна знайти ще у працях Геродота. Ця потвора жила у водах Понту Еквінського, так давні греки називали Чорне море.
В Україні є своє Лохнеське чудовисько. Його називають Карадазьким. К1 продовжує серіал "Світ за очі". Цього разу ми розповімо про бухту Зміїну, що в Криму на мисі Казантип. Тут диво-звіра побачили вперше.
А перші згадки про незвичну істоту можна знайти ще у працях Геродота. Він розповідає про величезну чорну змію з гребенем, довгим хвостом, масивними лапами і червоними очима. Ця потвора жила у водах Понту Еквінського, так давні греки називали Чорне море. Тетяна Штан розшукала чоловіка, який особисто зустрічався з карадазьким чудовиськом.
Чорноморське чудовисько безліч разів бачили у відкритому морі й лише один раз на березі. Зустріч відбулася ось тут на мисі Казантип. Тоді цю бухту нарекли Зміїною.
Тетяна Штан, журналіст:
- Кілька століть тому вся ця територія слугувала пасовищем. Вівчарі найперше оберігали худобу від вовків та лисиць навіть не підозрюючи, що ворог чатує зовсім з іншої сторони. Майбутню жертву обирав собі хижак з дна моря
Історію про однорукого чабана тут передають від покоління до покоління. Старий чоловік спочатку побачив купу соломи, в якій лежав череп, схожий на баранячий.
Євген Сталінградський, еколог-дайвер:
- Пхнул этот череп палкой и это быстро куча как змея делает - стала в стойку он испугался ударился головой и потерял сознание и когда очнулся увидел растерзанную собаку, а вторая была покусанная, а третью дорывало какуе-то большое чудище змееобразной формы.
Легендою зацікавилися вчені, коли на початку 90-х у сіті для відловлювання скатів потрапив дельфін. Його фотографії потім надрукують усі місцеві газети.
Євген Сталінградський, еколог-дайвер:
- Попалась афалина порядка двух метров 30 см с радиусом выкуса около метра и с продавленным черепом.
Очевидці майже однаково описують морське чудовисько. Напівзмія-напів'ящірка чорного кольору, з гребенем на голові та сірими роговими пластинами вздовж тулуба. Дехто роздивився навіть чотири кінцівки з пазурами. Ось місця, де зустрічали цього монстра - у Карадазькій протоці найчастіше - тож і нарекли його Карадазьким.
Євген Сталінградський, еколог-дайвер:
- Вот, кстати, змей выползает один из родственников . Даже на наши разговоры чувствуют, что про них говорят и змеи начали выползать.
Євген і сам зустрічався із аномальним явищем під водою. Його розповіді потім підтвердили і друзі-драйвери.
Євген Сталінградський, еколог-дайвер:
- Я когда нырнул, увидел в относительно прозрачной воде такой некий круг типа трубы, идущая вдоль берега, диаметром где-то метра 2-3. Такое ощущение, что под водой проплыл какой-то предмет и поднял эту муть. Я во-первых почувствовал как надо мной какие то тени мелькнули. Потом я услышал такой звук, как нарастающий звук моторной лодки – вуву, но очень быстро, обычно когда моторная лодка идет - под водой слышно далеко.
Коли Євген піднявся на поверхню, у морі нікого не було. Жодного будь-якого плаваючого засобу. Але саме в тому місці, де він пірнав, найчастіше трапляються нещасні випадки.
Євген Сталінградський, еколог-дайвер:
- Большое число погибших дайверов которые тоже бывают с сухой асфиксией без утопления, с остановкой работы серца.
З Криму Тетяна Штан, Дмитро Поденко К1.
Комментарий удален